22.06.2021

На Корюківщині судять «чорного лісоруба» з Козилівки, що спиляв 42 вільхи

Корюківська окружна прокуратура направила до суду обвинувальний акт стосовно жителя с. Козилівка, який спиляв 42 вільхи та завдав тяжких наслідків довкіллю.
 
Слідство тривало два роки
Два роки тому, у травні 2019 року, в Козилівці спіймали на гарячому місцевого мешканця, який пиляв у лісі дерева. Чоловік працює у бюджетній установі, має родину, непогану репутацію.
 
А тут односельці запримітили, що він у лісі на території Холминської селищної ради пиляє вільху. Напевне захотів трохи заробити. З цього приводу до поліції надійшов анонімній телефонний дзвінок.
 
Правоохоронці застали зловмисника безпосередньо у момент спилювання дерева. Він у лісі перебував сам, у руках тримав бензопилу, а неподалік лежали 42 спиляні красені-дерева. Чоловік відразу визнав, що це він зрізав вільху. Навіщо — не сказав.
 
Шкоду, яку заподіяв козилівець навколишньому природному середовищу, оцінили у суму майже 58 тисяч гривень.
 
Перше судове засідання має відбутися у червні 2021 року, маже за два роки після вчинення правопорушення. За такий злочин передбачене покарання на строк від 5 до 7 років.
 
Чому так довго тривало розслідування, розповідає заступник керівника Корюківської окружної прокуратури Артем Олєйніков.
— Артеме Володимировичу, два роки минуло, поки справа «чорного лісоруба» з Козилівки потрапила до суду. Чому так довго її розслідували?
— Не так просто звинуватити людину у незаконному спилюванні дерев. Для цього фактично необхідно спіймати його в момент вчинення злочину, під час спилювання, з пилою в руках. Обов’язково зробити відеофіксацію, хоча б на мобільний телефон.
Мають бути неспростовні докази, що саме ця особа спиляла дерева. Інакше, він може сказати, що просто проходив мимо, а хтось інший учинив незаконні дії
Буває, надходить до поліції сигнал, що в лісі пиляють дерева. Виїжджає група оперативного реагування, а на місці пригоди вже нікого немає. Проте, є сліди від автівки, що вивозила деревину.
Знайти її для правоохоронців — не проблема, але власник транспорту скаже, що ніякого стосунку до цього не має, просто проїжджав мимо. Навіть, якщо довести, що ця людина перевозила спиляні дерева, звинуватити її у незаконній порубці фактично неможливо. Зазвичай у таких випадках її можна притягнути до відповідальності лише за крадіжку деревини.
 
— А як бути, коли незаконну порубку виявляють за деякий час?
— Є багато випадків, коли працівники лісгоспів, обстежуючи лісові масиви, натрапляють на місця незаконної порубки дерев. Встановити, хто це зробив, може, й удається, але щоб довести факт вчинення злочинних дій конкретною особою, потрібна відеофіксація моменту спилювання дерев.
 
— У випадку з козилівським «чорним лісорубом» було відео, чому ж таким довгим був шлях справи до суду?
— Такі справи тривають довго, бо не вдається швидко встановити розмір матеріальної шкоди, яка була нанесена довкіллю. Крім цього, щоби настала не адміністративна, а кримінальна відповідальність, матеріальна шкода має бути не менше визначеного державою розміру, що залежить від розміру неоподатковуваного мінімуму для громадян.
Наприклад, у 2019 році вона повинна була бути не менше ніж 19 тис.грн, у 2020 — 22 тис. 70 грн. Отже, часто-густо час втрачається на проведення експертизи, яка визначає розмір шкоди та яку проводять лише столичні спеціалісти.
Таких фахівців небагато, навантаження на кожного значне, до того ж досить часто треба виїжджати на місця. Саме тому доводиться довго чекати. Так, на сьогодні в провадженні Корюківської окружної прокуратури перебуває приблизно десять кримінальних справ, за якими проводяться слідчі дії.
 
— Яке покарання чекає на мешканця Козилівки?
— Суд ще тільки починає свою роботу. Винуватця можуть позбавити волі на строк від 5 до 7 років. Йому також доведеться на користь Холминської громади відшкодувати завдані збитки. А сума в цьому випадку значна — близько 60 тисяч гривень.
 
— Якщо відшкодування надходить до місцевого бюджету, то громада має бути зацікавлена у виявлені таких правопорушень?
— Звісно, громади зацікавлені. Тому керівникам, депутатам, старостам потрібно оперативно реагувати при отриманні сигналів від людей. Бо саме до старост і місцевих рад у першу чергу звертаються мешканці, які знають важливу інформацію.
Про такі сигнали необхідно відразу сповіщати поліцію на «102», телефонувати в прокуратуру (2-16-51).
 
Прокуратура оголосила 2021 рік роком екології

Артем Олєйніков розповів, що Генеральний прокурор Ірина Венедиктова, зважаючи на значну кількість злочинів, які пов’язані з незаконною порубкою лісових насаджень, оголосила нинішній рік роком екології.
 
У нашій державі діють майже сорок законів, які регулюють питання, пов’язані з екологією. Вони не завжди ефективні. Недостатньо й спеціалістів, котрі безпосередньо займаються цими питаннями.
 
Наприклад, в екологічній інспекції, що діє в межах Чернігівської області та контролює ситуацію на місцях, є лише близько десяти працівників для проведення виїздів. Тобто, можливості в них обмежені.
 
Для Корюківського району, до якого входять п’ять об’єднаних територіальних громад (Корюківська, Сновська, Менська, Холминська й Сосницька) і на території яких ростуть 150 тис.га зелених насаджень, ці питання надзвичайно болючі. Люди бачать, скільки лісу вивозиться, і їх цікавить — чи законно?
 
Артем Володимирович розповів, що наприкінці квітня в окружній прокуратурі відбулася координаційна нарада з цих питань. У ній взяли участь представники правоохоронних органів, СБУ, пробації, Холминського та Корюківського держлісгоспів, прикордонники.
 
Спільно визначили ряд заходів щодо запобігання незаконних порубок лісу, обговорили проблеми, спланували подальшу діяльність. Керівників лісгоспів попросили забезпечити лісників засобами відеофіксації, щоб була можливість знімати на відеокамеру правопорушення в лісовій зоні.
 
Крім того, створили міжвідомчу робочу группу для спільного реагування у разі протиправних дій, щоб обмінюватися інформацією, проводити разом рейди-перевірки.
 
Нині окружна прокуратура розслідує справу стосовно можливої незаконної порубки дерев на території Сновської ОТГ, в заповідній зоні «Займище». Екологічна інспекція встановила факт можливої порубки вільхи на гектарі землі.
 
Збитки ще рахуються. Розслідується, хто й коли це зробив та чи уся ця площа входить до заповідної зони, і чи взагалі входить. Найближчим часом необхідно знайти відповіді на усі ці питання.
 
Хто контролює законність вивезення лісу
Артем Олєйніков каже, що контроль за вивезенням лісу здійснюють правоохоронці та працівники прокуратури. Але, перш за все, цю роботу виконує лісова охорона, що створена при кожному лісгоспі.
Наприклад, у Холминському лісгоспі це майже 80 людей. Усі вони мають право перевіряти необхідні документи, в тому числі на транспорті, що перевозить деревину.
 
Але треба пам’ятати, що відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведуть у законному порядку та встановлять обвинувальним вироком суду.
Ірина Гайова,

Сусіди.Сіті


 

кількість переглядів: 2401